- паламар
- [палама/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
паламар
Смотреть что такое "паламар" в других словарях:
паламарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламарів — е/ва, е/ве. Прикм. до паламар. || Належний паламареві … Український тлумачний словник
Паламарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
паламарівна — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
паламарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламар — я/, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник … Український тлумачний словник
паламар — 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок допомагати під час підготовки до богослужіння: запалювати свічки в храмі, подавати кадильницю, прибирати вівтар, храм тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; парамоїшр; заст.… … Словник церковно-обрядової термінології
паламар — (тур. palamar) 1. јаже, особено: дебело јаже за врзување на бродови за брегот 2. дебел железен клин … Macedonian dictionary
паламар — (служка православної церкви, який допомагає священикові під час відправ), дячок, дяк, причетник, псаломник … Словник синонімів української мови
паламар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
